МДМА молли ОМГ ОМГ зеркало Лукоянов

Братишки, сацулы, чувары, жиры, все, кто в теме! Сегодня я решил рассказать вам историю, которая произошла со мной пару недель назад. Это был день новый, день, когда я двинулся в поисках новых ощущений и приключений. Я решил купить закладки и провести ночь в супермаркете, прячась от сторожа. Конечно, это была не самая рассудительная идея, но, как говорится, кто не рискует, тот не пьет шмаль!

Начнем с начала. Мой друг, который, между прочим, двинутый, посоветовал мне попробовать МДМА. Ведь развлечения без адреналина – это как жизнь без флейма. Не буду вдаваться в детали, все это уже old school, но, слова друга, я решил слушать. Через свои связи, которые в известной мере можно назвать коноплей, я смог достать себе эту штуку.

А теперь представьте, как я, с хорошим настроением и новым товаром, отправился в ближайший супермаркет. Цель – провести там всю ночь. Но я уже предвкушал массу проблем, ведь там работал старый и опытный сторож. Чувствую, мне придется показать все свое мастерство и изобретательность, чтобы не попасться на глаза этой бабке с ключами.

Как только я попал внутрь супермаркета, первое, что я заметил – это кучу закладок с ценниками. Такое количество добра, что это можно назвать настоящим наркотическим праздником! Хотя, конечно, я уже достаточно хорошо оснащен, но идея не отказаться от такого ассортимента казалась очень привлекательной.

И наконец-то, я нашел идеальное место для пряток – отдел с бытовой химией. Здесь было множество шампуней, гелей для душа и средств для стирки, я просто растворился в окружающей обстановке. Но сидеть мне долго там было нельзя, ведь сторож никогда не закрывает глаза на нарушения порядка. Понимаю, что нужно действовать быстро и умно.

Я решил построить свою тактику, чтобы не попасть в капкан и одновременно получить всю то, что я хотел. Первым делом решил побывать в отделе с алкоголем – ведь на вкус МДМА лучше всего пить вино. Затем мне нужно было закупиться бутербродами и напитками, чтобы продержаться в этом виртуальном мире очень и очень долго.

Стоя на втором этаже, наблюдая за покупателями, я понял, что впереди меня ждет нелегкий путь. Заложившийся в моей голове флейм только усиливался. Мир вокруг меня стал искажаться, и это было потрясающе. Я начал стэнить и все больше и больше ждал, когда начнется моя ночь безумия.

Прошло уже несколько часов, я успел посмотреть на все товары супермаркета, дважды перекрестила талантливых маркетологов, которые создали такую притягательную атмосферу покупок, и наконец-то оказался в прилавке с мясными изделиями. Здесь просто запахло кровью, и я вспомнил, что еще не поужинал. Через эти кровавые мясные продукты, я чувствовал себя особенным, почти как во время совместного праздника МДМА и шашлыка.

И внезапно, я услышал стук каблуков, это была страшная свистопляска сторожа. Мое сердце замерло – это женщина несет опасность. Я решил прятаться в отделе домашних растений. Поймав последний взгляд на зелень, я понял, что ночь еще не закончена.

Мне пришлось прятаться там очень долго. Время тянулось, а сторож ни на секунду не уходила из моего поля зрения. Я уже начал подозревать, что она знает мои планы и намерения. Голова казалась мне тяжелой и полной нелепых фантазий. Я начал размышлять – а что, если все это просто часть той виртуальной реальности, в которой я сейчас нахожусь?

Но тут произошло что-то невероятное. Сторож, оставив свою сумку на скамейке, вышла на улицу. Это был мой шанс! Я моментально взялся за решетку в магазине замков и начал пытаться выбраться на свободу. Мои руки, покрытые потом, дергались от возбуждения. Я был настолько возбужден, что уже не мог сосредоточиться на чем-то другом.

Когда я наконец выбрался, на улице уже светало. Воздух был свежим и притягательным. Я осознал, что проведенная ночь стала по-настоящему незабываемой. Ведь этот опыт показал мне, какой я на самом деле: несговорчивый, свободолюбивый и готовый на все ради своего достойного флейма.

Так что, ребятки, не бойтесь экспериментировать, выходить за рамки, погрузиться в мир закладок и новых ощущений. И помните, вся жизнь – это один большой супермаркет, где каждый из нас является главным героем своей истории!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т